Чуттє́вий до́свід філос. — сукупність сприйнять органами чуття, що набувається в процесі взаємодії людини з зовнішньою природою і становить основу всіх наших знань про матеріальний світ.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
чуттєвий — прикметник … Орфографічний словник української мови
чуттєвість — вості, ж. 1) Властивість за знач. чуттєвий. Чуттєвість сприймання. 2) Здатність відчувати, сприймати що небудь органами чуття … Український тлумачний словник
чуттєво — Присл. до чуттєвий … Український тлумачний словник
почуттєвий — а, е. 1) Одержуваний за допомогою органів чуттів. •• Почуттє/вий до/свід псих., філос. емпіричне сприйняття зовнішнього світу. 2) Стос. почуттів, сприйманий почуттями. 3) Який виражає схильність до плотських насолод … Український тлумачний словник
надчуттєвий — а, е. Який, за твердженням ідеалістичної філософії, міститься по той бік матеріального світу і неприступний для чуттєвого сприймання … Український тлумачний словник
змисловий — Змисловий: похітливий, пристрасний [X] похітливий [I] почуттєвий, пристрасний [1] чуттєвий [46 1] чуттєвий, пристрасний [VI,VII] … Толковый украинский словарь
духовний — 1) (пов язаний із розумовим, психічним життям, внутрішнім світом людини), моральний, внутрішній, нематеріа[я]льний, нетілесний; душевний, чуттєвий (що стосується психічної діяльности); платонічний (про почуття позбавлений чуттєвости) 2) (який… … Словник синонімів української мови
емоційний — 1) (який виражає емоції, насичений ними), чуттєвий, почуттєвий, сердечний, душевний, афективний 2) (здатний гостро відчувати що н., жваво реаґувати на щось), збудливий, нестриманий, запальний, пристрасний … Словник синонімів української мови
сексуальний — а, е. 1) Пов язаний із статевими зносинами; статевий. Сексуальний потяг. 2) Що викликає сильний чуттєвий потяг. •• Сексуа/льна ангедоні/я переживання ерекції та еякуляції без почуття насолоди під час оргазму. Сексуа/льна культу/ра система… … Український тлумачний словник
спокуса — и, ж. 1) Те, що притягує до себе, спокушає, вабить. || перев. мн. Що небудь дуже звабливе на вигляд; щось смачне, красиве, принадливе. || Потяг до чого небудь, бажання володіти чим небудь заманливим, звабливим. || Велике бажання зробити що небудь … Український тлумачний словник
